Валютні обмеження для бізнесу

28.06.2023

24 лютого 2022 року Національний банк України прийняв Постанову № 18 («Постанова»), яка встановлює деякі обмеження задля підтримки фінансового, банківського та валютного ринку в період запровадження воєнного стану.

Резюме основних обмежень згідно з Постановою (з урахуванням змін), які застосовуються до суб’єктів господарювання, включаючи фізичних осіб-підприємців:

*натисніть, щоб перейти

***

Операції з готівкою

Зняття готівки з рахунків клієнтів у національній валюті обмежено до 100 000 грн. на добу (на території України) та до 12 500 грн., в еквіваленті, на кожні 7 календарних днів (за межами України). Ліміт не поширюється, наприклад, на зняття в Україні з метою виплати заробітної плати, соціальних виплат, а також видачу коштів підприємствам та установам, які забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань), Уряду, деяким іншим державним органам, дипломатичним установам та офіційним делегаціям, а також у філіях, відділеннях банків, місцезнаходженням яких є територіальні громади, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (далі – «Небезпечні Території»)[1].
Видачу готівкових коштів з рахунків клієнтів в іноземній валюті (як на території України, так і за кордоном) обмежено еквівалентом 100 000 грн. на добу, з певними винятками. Ліміт не поширюється, наприклад, на зняття в Україні коштів підприємствами та установами, які забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань), зняття у філіях/відділеннях банків, які розташовані на Небезпечних Територіях, для здійснення компенсаційних виплат на довготермінові відрядження та виплат на забезпечення діяльності працівників апаратів військових аташе та апаратів представників Міністерства оборони України при закордонних дипломатичних установах України («Військові працівники»), та ін.
Ліміт на зняття готівкових коштів за кордоном не поширюється на Військових працівників.

Операції на валютному ринку

Функціонування валютного ринку тимчасово призупинено, з певними винятками. Наприклад:
- Kлієнти можуть продавати іноземну валюту банкам у готівковій та безготівковій формі, а небанківським установам та оператору поштового зв’язку – готівки.
- Також клієнти банків можуть придбавати банківські метали (з фізичною поставкою) у філіях, відділеннях банків (з певними обмеженнями).
- Крім того, банки можуть здійснювати операції на умовах «своп» з іншими банками, а також торгувати валютними цінностями з іноземними фінансовими установами/НБУ/МФО[2].
- Дозволено здійснення банком операцій на умовах “своп” з іноземним банком-депозитарієм, що має рахунок у цінних паперах у НБУ, з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо перша частина операції передбачає продаж банком іноземної валюти іноземному банку-депозитарію, що має рахунок у цінних паперах у НБУ.
- Банки можуть здійснювати зі своїми клієнтами-резидентами операції на умовах «своп», з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо перша частина операції передбачає купівлю банком у клієнта іноземної валюти, а також з обміну іноземної валюти в межах 1 групи Класифікатора. Такі операції здійснюються за курсом, визначеним у деривативному контракті грошового ринку, що укладений між банком та його клієнтом.
- Дозволена купівля іноземної валюти для забезпечення компенсаційних виплат під час довготермінового відрядження та забезпечення діяльності Військових працівників, а також купівля іноземної валюти Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України для забезпечення діяльності Збройних Сил України. Також українські суб’єкти господарювання можуть придбавати іноземну валюту для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон виключно для оплати добових витрат у розмірі, що не перевищує 80 євро, витрат на проживання та транспортних витрат (з документальним підтвердженням розрахунку зазначених витрат на одну особу).
- Дозволена купівля іноземної валюти резидентом для покриття акредитиву, відкритого банком-емітентом на користь нерезидента за операціями з імпорту, якщо поставка здійснена/здійснюється після 23 лютого 2021 року (з урахуванням Постанови Кабінету міністрів України “Про окремі питання щодо забезпечення здійснення імпорту” № 153 від 24 лютого 2022 року).
- Банки також можуть здійснювати валютні операції (з більшістю твердих валют) та купувати іноземну валюту для подальшого здійснення клієнтом операцій, дозволених Постановою, з певними винятками.

НБУ дозволив клієнтам банків придбавати іноземну валюту на умовах “форвард” за форвардними договорами, укладеними до 23 лютого 2022 року (уключно). Куплена валюта має бути використана для подальшого здійснення клієнтом операцій, дозволених Постановою.

Купівля іноземної валюти

НБУ заборонив банкам купувати іноземну валюту за дорученням клієнтів-резидентів (крім фізичних осіб), які вже мають кошти в іноземних валютах, розміщені на поточних та на депозитних рахунках. Важливо, що враховуються кошти, розміщені у всіх банках в цьому та/або інших банках.
Зобов'язання в іноземній валюті такі клієнти-резиденти мають спершу виконувати за рахунок вже наявних у них коштів в іноземній валюті.
Вказане обмеження не застосовується у випадках:
- якщо загальна сума коштів в іноземних валютах, що розміщені на поточних і депозитних рахунках клієнта у банках, на дату купівлі іноземної валюти, менша за еквівалент 400 000 грн. (за офіційним курсом гривні до відповідних іноземних валют);
- за другою частиною валютної операції на умовах “своп”, за якою банк здійснює зворотний продаж іноземної валюти клієнту.

Клієнт-резидент з метою купівлі іноземної валюти зобов'язаний надати банку інформацію про відсутність іноземної валюти або інформацію про загальну суму коштів в іноземній валюті, що розміщені на його рахунках, а також інформацію щодо наявності в клієнта підстав для застосування будь-яких виключень.
При цьому до загальної суми грошових коштів не враховуються, зокрема, такі кошти в іноземних валютах:
- на рахунках клієнта, майнові права на які були надані банку в заставу відповідно до договору застави до 6 вересня 2022 року;
- що були розміщені на депозитних рахунках до 6 вересня 2022 року включно;
- що розміщені на рахунках у банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, щодо якого запроваджена процедура тимчасової адміністрації або щодо якого здійснюється ліквідація;
- що куплені клієнтом та розміщені на його рахунку, але не використані в установлений законодавством України строк;
- на рахунках клієнта, якщо ці кошти використовуються для перерахування виключно разом із купленою іноземною валютою з метою виконання зобов’язань, за якими дозволена купівля клієнтами іноземної валюти;
- що надійшли на рахунок клієнта за кредитними договорами з Міністерством фінансів України/МФО (за умови наявності зобов’язань цільового використання коштів кредиту);
- на рахунках клієнта, на які накладено арешт;
- на рахунку клієнта-посередника, що отримані ним за договорами комісії, доручення, консигнації, агентськими угодами, та підлягають подальшому перерахуванню власникам цих коштів;
- що розміщені на рахунках клієнта як грошове забезпечення аукціонів/торгів/тендерів;
- на рахунках клієнта, якими представлені страхові резерви;
- що надійшли на рахунок клієнта за проєктами (програмами) міжнародної технічної допомоги, що пройшли державну реєстрацію, та мають використовуватися відповідно до обумовлених таким проєктом (програмою) цілей;
- у російських рублях та білоруських рублях;
- на рахунках клієнта, якщо ці кошти використовуються для перерахування на підставі окремих дозволів (рішень) НБУ;
- кошти, куплені з метою забезпечення витрат на відрядження за межі України, з дотриманням вимог, зазначених у Постанові.
- на рахунку клієнта-резидента, який відкрито ним виключно для цілей виконання умови кредитного договору/договору позики, укладеного між цим резидентом як позичальником та МФО, про збереження на такому рахунку певної суми коштів в іноземній валюті (так звані DSRA рахунки).

Обмеження транскордонних переказів

Введено мораторій на здійснення транскордонних переказів з України, з певними винятками, які включають:
- власні операції банків (але суттєво обмежено, з деякими винятками, проведення розрахунків за документарними та резервними акредитивами / гарантіями / контргарантіями, відкритими (підтвердженими, наданими) із 24 лютого 2022 року),
- платежі резидентами за імпорт товарів, визначних Постановою Кабінету міністрів України “Про окремі питання щодо забезпечення здійснення імпорту” № 153 від 24 лютого 2022 року (за умови, якщо поставка товарів за такими операціями здійснена/здійснюється після 23 лютого 2021 року),
- операції резидентів з виконання зобов’язань, які забезпечені державною гарантією,
- платежі МФО та на їх користь,
- операції резидентів та нерезидентів для проведення мобілізаційних та інших заходів (потреб),
- платежі за медичні послуги за кордоном, а також пов’язане з цим транспортування та репатріація (включаючи пов’язані виплати страховиків),
- оплата навчання за кордоном,
- виплата аліментів,
- платежі на підставі окремого дозволу (на підставі розпорядження Кабінету міністрів України), НБУ,
- оплата на користь дипломатичних представництв та консульств за кордоном для їх утримання та виконання представницьких функцій,
- використання електронних платіжних засобів (наприклад, карток та токенів) за кордоном для оплати товарів, робіт та послуг на суму в еквіваленті до 100 000 гривень на календарний місяць з гривневих рахунків, та без обмежень – з рахунків у іноземній валюті,
- p2p-перекази між фізичними особами, за валютними картками, обмежено еквівалентом 100 000 грн. на місяць, а за гривневими картками – заборонено (з 5 жовтня 2022 року). Квазіготівкові операції (купівля криптовалюти, поповнення електронного гаманця/брокерських/форекс-рахунків, оплата дорожніх чеків/перекази на користь букмекерських компаній, купівля подарункових сертифікатів тощо) можуть здійснюватися з межах такого самого ліміту, але лише з використанням коштів, наявних на валютних рахунках,
- переказів на користь представництв і філій за кордоном юридичних осіб, власником яких є держава (крім Росії / Білорусі), згідно з їх бюджетами;
- платежі фізичних осіб (здебільшого, волонтерів), пов’язані з обороною країни, за імпорт товарів, в сумі до 400 000 гривень на місяць;
- певні платежі страховиків на користь іноземних перестраховиків, в тому числі за договорами, укладеними з перестраховиками-нерезидентами в період з 24 лютого до 31 травня 2022 року, умовами яких передбачено наявність покриття воєнних ризиків (врахуйте додаткові вимоги до страховика та перестраховика);
- розрахунки значущих операторів послуг платіжної інфраструктури з нерезидентами для забезпечення виконання функцій у міжнародних карткових платіжних системах;
- лізингу та оренди транспортних засобів;
- розрахунків у межах проєктів/програм міжнародної технічної допомоги/прикордонного співробітництва, що фінансуються Європейським Союзом;
- певні види кредитних операцій (див. розділ «Кредитні операції» нижче);
- операції, пов’язані із розглядом справ у Міжнародному комерційному арбітражному суді та Морській арбітражній комісії при Торгово-промисловій палаті Україні;
- ппереказ коштів юридичною особою-резидентом на рахунки власних філій, представництв та інших відокремлених підрозділів без створення юридичної особи, відкритих за кордоном (за умови дотримання низки умов, наприклад, що переказ може здійснюватись протягом поточного календарного року у межах загальної суми коштів, що були переказані цією юридичною особою-резидентом протягом 2021 року для утримання його філій, представництв та інших відокремлених підрозділів без створення юридичної особи за кордоном, що підтверджується юридичною особою-резидентом документально, але не більше 1/4 від цієї суми протягом одного календарного місяця);
- переказ коштів резидентом – комісіонером / комерційним агентом (субагентом) / повіреним на рахунок нерезидента – принципала, отриманих внаслідок продажу з 24 лютого 2022 року послуг/робіт, що зазначені в Постанові № 153;
- переказ коштів у гривнях на кореспондентський рахунок іноземного банку-депозитарію, що має рахунок у цінних паперах у НБУ, зокрема, за операціями, що здійснюються з метою виконання нерезидентом зобов’язань за випущеними за кордоном цінними паперами, базовим активом яких є облігації внутрішньої державної позики України, щодо виплати доходів та інших коштів власникам таких цінних паперів, а також за інщими операціями, визначеними в пункті 138 розділу XI Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою НБУ № 5 від 02 січня 2019, а також;
- переказ коштів відповідно до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах для стягнення податкової заборгованості в міжнародних правовідносинах на запит компетентного органу іноземної держави;
- перекази представництвом на рахунок юридичних осіб-нерезидентів, які займаються підприємницькою діяльністю на території України через такі представництва, якщо такі перекази здійснюються за рахунок іноземної валюти, одержаної від здійснення в Україні операцій з купівлі-продажу товарів, які оплачені за рахунок коштів МФО.

Про особливості платежів за договорами читайте в розділі Платежі за договорами

Кредитні операції

НБУ наразі доволяє здійснювати такі види кредитних операцій:

перекази резидентами-позичальниками за кордон коштів для виконання зобов'язань за зовнішніми кредитами та позиками, які:

надані за участю МФО (шляхом гарантування, поручительства);
надані за участю (шляхом кредитування, страхування, гарантування, поручительства) іноземного експортно-кредитного агентства чи іноземної держави через уповноважену нею установу або через іноземну юридичну особу, серед учасників яких є іноземна держава чи іноземний банк (за умови, що іноземна держава є учасником (акціонером) цього банку);

перекази резидентами-позичальниками за кордон коштів для виконання зобов'язань за новими зовнішніми кредитами та позиками з дотриманням кількох обмежень водночас:

кошти за кредитом надійшли на рахунок резидента-позичальника в банку в Україні після 20 червня 2023 року;
виплата процентів (з урахуванням комісій, зборів тощо) не може перевищувати 12% річних;
якщо строк кредиту менше трьох років, то переказ коштів на виконання зобов’язань позичальника (як тіло, так і проценти, і інші платежі) здійснюється за рахунок його власних коштів в іноземній валюті (тобто норма спрямована перш за все на позичальників-експортерів продукції).

При цьому НБУ заохочує залучення тривалого фінансування, а саме:

якщо кредит надано на строк понад три роки, позичальник зможе протягом перших трьох років із дати першого одержання основної суми такого кредиту придбавати іноземну валюту для сплати процентів, комісій, зборів та інших платежів, а з четвертого року - також і для повернення тіла кредиту;

дострокове повернення коштів за кредитами, отриманими від нерезидентів, все ще не дозволяється, окрім випадків, коли кредит або його частина були надані, гарантовані, застраховані або іншим чином покриті МФО або іноземними експортно-кредитними агентствами чи іншими фінансовими установами, акціонерами яких є будь-яка іноземна держава або банк розвитку, який, у свою чергу, повністю або частково нележить іноземній державі. Додатковою вимогою є те, що всі операції/платежі/розрахунки (включаючи надання/одержання/повернення будь-якої частки кредиту/позики) за таким договором здійснюються виключно після 20 червня 2023 року.

за усіма іншими кредитами/позиками дозволено переказ коштів з метою сплати тільки процентних платежів за кредитами з певними обмеженнями по сумі, а також за умови дотримання низки інших умов, наприклад, що дата сплати відповідних процентних платежів припадає на період з 24 лютого 2022 року до 10 серпня 2022 року (включно)),

Що стосується власних операцій банків, то банкам-позичальника заборонено достроково погашати кредити та позики, одержані ними за договорами з нерезидентами (уключаючи сплату процентів та інших платежів за такими договорами), та вносити у такі договори відповідні зміни. Українським банкам заборонено кредитувати нерезидентів, окрім фінансових установ. Також НБУ заборонив банкам здійснювати реструктуризацію заборгованості за кредитними договорами, укладеними з клієнтами-позичальниками (крім банків), шляхом зміни валюти зобов’язання з іноземної валюти на гривні, але заборона не стосується певних договорів про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (див. критерії у п.7 розділу ІV Закону України «Про споживче кредитування»). Крім цього банкам заборонено надавати кредити в національній валюті з метою погашення клієнтом-позичальником банківських кредитів в іноземній валюті (уключаючи проценти та інші платежі за кредитним договором в іноземній валюті).

Визначення курсу валют та банківських металів

З 3 жовтня 2023 року НБУ перейшов до режиму керованої гнучкості обмінного курсу. Відтепер, як і до 24 лютого 2022 року, офіційний курс буде визначатись на основі результатів торгових сесій на міжбанківському ринку, а не встановлюватиметься директивно, як відбувалося впродовж понад 17 місяців (з 24 лютого 2022 до 2 жовтня 2023). Ціна банківських металів розраховується, виходячи з крос-курсу до долару США. Курс купівлі та продажу іноземної валюти банки визначатимуть самостійно.

Важливо відзначити, що цей режим не є незворотним поверненням до плаваючого курсоутворення, більше з тим, зі слів голови НБУ Андрія Пишного, незворотне повернення наразі не розглядається; натомість, важливим було досягти структурного маяку за меморандумом, який Уряд України подав для участі в програмі МВФ. Оскільки НБУ і раніше здійснював інтервенції у валютні торги, то, на наш погляд, не йдеться про принципову відмінність механізму в жовтні 2023 року та періоду, скажімо, жовтня 2020 року.

Обмеження, пов'язані з країнами-агресорами

Заборона на зняття коштів з рахунків резидентів Росії / Білорусі, відкритих в Україні, або рахунків юридичних осіб (крім банків), в яких резиденти Росії / Білорусі є кінцевими бенефіціарними власниками. Це обмеження не застосовується до переказу коштів з таких рахунків в межах України:
- на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Уряду, міністерств та інших державних органів України,
- для соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів,
- для продажу іноземної валюти (крім білоруських рублів (BYN) та російських рублів (RUB),
- для сплати банківських комісій, а також з метою виконання власних зобов’язань за кредитними договорами перед банками,
- як переказу коштів на інші власні поточні рахунки таких осіб, відкриті в банках на території України (крім BYN/RUB),
- для страхових платежів на користь закладів охорони здоров’я та сплати страхового відшкодування за випадками, які сталися до 24 лютого 2022 року, а також внесків на страхування транспортних засобів.

СБУ може також своїм спеціальним дозволом схвалити зняття коштів з рахунків таких суб’єктів.

Заборона будь-яких платежів у BYN/RUB, та будь-яких операцій за участю резидентів Росії / Білорусі. Заборонено здійснювати платежі на виконання зобов'язань перед резидентами таких країн. Ці заборони не поширюються на переказ коштів (крім BYN/RUB) на спеціальні державні рахунки для збору коштів на підтримку армії, а на також на рахунки резидентів у банках за операціями з експорту товарів, повернення коштів за операціями з імпорту товарів, і на території України з метою здійснення соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, банківських комісій, переказів між рахунками такого резидента (поточними/депозитними/ескроу), а також погашення кредитів перед банками на території України. Таким резидентам дозволено продавати безготівкову іноземну валюту (крім BYN/RUB). Кошти у будь-якій валюті можуть зараховуватися на кореспондентський рахунок банку, відкритий в іншому банку на території України.
Певні обмеження накладено на платіжні системи, що здійснюють свою діяльність на території Росії та Білорусі, зокрема, в Україні не приймаються картки/токени (електронні платіжні засоби), емітовані учасниками міжнародних карткових платіжних систем, і з таких карток/токенів не зараховуються кошти на рахунки фізичних осіб-резидентів України.

Дозволені перекази на підтримку обороноздатності

Постановою дозволено перераховувати кошти в іноземній валюті, на території України та із-за кордону, на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Уряду, міністерств та інших державних органів України, а також благодійних фондів, спрямованих на обороноздатність та мобілізаційну готовність країни, підтримку збройних сил та територіальної оборони, соціальний захист, охорону здоров’я та інші нагальні питання захисту населення в умовах воєнного стану.

Використання придбаної валюти

Згідно зі змінами, внесеними постановою №142 від 7 липня 2022, клієнт-резидент зобов’язаний куплену з 11 липня 2022 року іноземну валюту в установленому порядку через банк використати не пізніше ніж за два робочих дні після дня її зарахування на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти (з певними винятками, зокрема, у разі отримання окремого дозволу НБУ).

Робота відділень банків

Також НБУ розпорядився, щоб комерційні банки здійснювали діяльність своїх відділень і поповнювали готівку в банкоматах у звичайному режимі. Безготівкові розрахунки здійснюються без обмежень.

Обмеження розрахунків за цінними паперами

Банкам забороняється відчужувати іноземні цінні папери та/або вчиняти інші дії, які можуть призвести до передачі іноземних цінних паперів резидентам і нерезидентам. Однак, торгове обмеження не поширюється на купівлю-продаж іноземних цінних паперів між банками та нерезидентами за умови, що розрахунки між сторонами здійснюються в грошовій формі та здійснюються через іноземні рахунки та/або шляхом здійснення транскордонних переказів.
Банки мають право здійснювати грошові розрахунки з нерезидентами за правочинами щодо цінних паперів іноземних емітентів виключно в іноземній валюті.

Обмеження щодо електронних грошей

Призупинено здійснення банками випуску та обіг електронних грошей, поповнення електронних гаманців електронними грошима.

Альтернативні способи платежів

В умовах чинних обмежень одним з альтернативним способів платежів може бути використання криптовалюти (у межах встановлених НБУ лімітів). Зазначимо, що правова база для обігу в Україні криптовалюти заклав проект закону №3637 «Про віртуальні активи», який був підписаний Президентом 15 березня 2022 року. Проект закону набуде чинності після внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами (відповідний законопроект наразі знаходиться на розгляді парламенту).
Інші альтернативні способи платежів суб’єктів господарювання залежать від конкретних обставин та можуть бути проаналізовані на запит.

[1] Див. Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022 року «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 29 червня 2022 року» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0453-22#n4.

[2] МФО - міжнародні фінансові організації, членом яких є Україна, та міжнародні фінансові організації, за договорами з якими Україна зобов’язалася забезпечувати правовий режим, що надається іншим міжнародним фінансовим організаціям.