17.01.2023

​

12 травня 2022 року було прийнято, а 27 травня 2022 року набув чинності Закон № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (колишній законопроект № 7360).

​

Даний Закон передбачає відновлення, зокрема, але не виключно:

(i)              камеральних перевірок (у повному обсязі) та деяких документальних перевірок, а також

(ii)             бюджетного відшкодування ПДВ.

​

1. Податкові перевірки:

   • відновлюється проведення:

     • камеральних перевірок у повному обсязі,

     • документальних позапланових перевірок, що проводяться:

       • (1)            на звернення платника податків, та/або

       • (2)            у зв’язку з процедурою реорганізації, припинення юридичної особи або підприємницької діяльності ФОП, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, порушення провадження у справі про визнання банкрутом або подання заяви про зняття з обліку платника податків, та/або

       • (3)            щодо законності декларування заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ та/або від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень, та/або

       • (4)            щодо платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення ним валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

   • камеральні перевірки декларацій з ПДВ та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:​

     • лютий, березень, квітень, травень 2022 року – розпочинаються 21 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року,

     • червень, липень 2022 року – розпочинаються 21 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.
       Подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку;

   • документальні позапланові перевірки проводяться за наявності:

     • безпечного доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування такими платниками податків,

     • безпечного доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності,

     • проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
        

Документальні позапланові перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, поновлюються та закінчуються протягом 60 днів з дня, наступного за днем набрання чинності Законом. Такі перевірки поновлюються на невикористаний строк.

​

Документальні позапланові перевірки декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, що будуть розпочаті після набрання чинності Законом, проводяться протягом 60 календарних днів, що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.

 

2. Бюджетне відшкодування ПДВ:

• Закон відновлює бюджетне відшкодування ПДВ;

• бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється за загальною процедурою, передбаченою в ПКУ, однак з урахуванням змін щодо строків проведення відповідних камеральних та документальних податкових перевірок, передбачених Законом;

• повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;

• суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів, які у подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, не включаються до обрахунку суми бюджетного відшкодування, та зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення.

​

3.  Інші положення:

• платники податків позбавляються права подавати до контролюючих органів на період дії воєнного, надзвичайного стану податкові декларації та інші документи в паперовій формі;

• право платників ПДВ на формування податкового кредиту на підставі первинних документів за відсутності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них можливе лише за податкові періоди: лютий, березень, квітень, травень 2022 року;

• платники ПДВ тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій (які подаються для виправлення самостійно виявлених помилок у податковій декларації) за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ.

​

21 червня 2022 року було прийнято, а 1 липня 2022 року набув чинності Закон № 2325-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування" (колишній законопроект № 7418) (Закон).

​

Закон, зокрема, скасував низку податкових пільг, запроваджених раніше на період дії воєнного стану в Україні із прийняттям закону від 24 березня 2022 року № 2142-IX щодо оподаткування імпорту до України товарів, у тому числі транспортних засобів (ТЗ). Із набуттям чинності Законом:

• Суб’єкти господарювання, які займаються імпортом ТЗ в Україну, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2% доходу.

• Скасовано звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення платниками єдиного податку першої, другої та третьої груп (у тому числі за ставкою єдиного податку 2%) товарів на митну територію України.

• Скасовано звільнення від ввізного мита товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України підприємствами для вільного обігу.

• Скасовано звільнення від оподаткування ПДВ та акцизним податком операцій з імпорту фізичними особами на митну територію України ТЗ, а також звільнення від оподаткування ТЗ ввізним митом.

• Скасовано заходи, запроваджені для цілей спрощеного та прискореного розмитнення товарів, а саме: можливість для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп декларувати товар, що імпортується, шляхом подання попередньої митної декларації, а також положення про проведення митного оформлення відповідних товарів протягом не більше ніж однієї робочої години з моменту пред’явлення товарів, ТЗ, митної декларації або документа, що її замінює.

• Тимчасові правила щодо митного оформлення та першої державної реєстрації в Україні пасажирських ТЗ, призначених для перевезення 10 осіб і більше, вантажних ТЗ та ТЗ спеціального призначення, встановлені Законом України від 6 липня 2005 року № 2739-IV «Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів» – їх відповідність екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-3», ввезення юридичними особами для власного використання та неможливість відчуження протягом 1095 днів з дня першої державної реєстрації – не поширюються на окремі види ТЗ (наприклад, пасажирські ТЗ, що приводяться в рух тільки електродвигуном).

​

19 червня 2022 року було прийнято, а 9 липня 2022 року набув чинності Закон № 2308-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану» (колишній законопроект № 7432) (Закон).

​

Зазначений Закон на період дії воєнного стану в Україні звільняє від оподаткування військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, деяких інших воєнізованих формувань, а також інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

​

21 червня 2022 року було прийнято, а 1 і 19 липня 2022 року набули чинності, відповідно, Закони № 2331-IX «Про внесення зміни до статті 287 Митного кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні» (колишній законопроект № 5689) і № 2330-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні» (колишній законопроект № 5688) (разом – Закони).

​

Дані Закони запроваджують наступні зміни:

1. Податок на прибуток:

• Звільняється від оподаткування прибуток учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків, від здійснення господарської діяльності виключно на території (в межах) індустріального парку у сферах:

  • переробної промисловості (наприклад, виробництво харчових продуктів, безалкогольних напоїв, мінеральних вод, текстильне виробництво, деревообробка, виробництво хімічної, фармацевтичної продукції, металургійне виробництво, виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції тощо),

  • збирання, оброблення й видалення відходів, відновлення матеріалів (крім захоронення відходів), і

  • науково-дослідної діяльності.

• Звільнення застосовується починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу, що визначений платником податку - учасником індустріального парку у складеній у довільній формі та поданій ним до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податку заяві про використання права на застосування зазначеного звільнення, але не раніше дня подання такої заяви.
  
  Подання заяви відбувається в електронній формі через електронний кабінет платника податків. При цьому застосовується принцип «мовчазної згоди» - якщо контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви не надано відмову у застосуванні звільнення, заява платника податку вважається прийнятою.

• Звільнення застосовується за умови, що учасник індустріального парку має статус такого учасника впродовж не менше 10 років і протягом цих 10 років:

  • здійснює господарську діяльність виключно на території і в межах індустріального парку, та

  • не нараховує і не виплачує дивіденди (і прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав.​

Для підтвердження статусу учасника індустріального парку використовуються дані з Реєстру індустріальних парків.

• Не мають права застосовувати зазначене звільнення від оподаткування учасники індустріального парку - юридичні особи, у статутному капіталі яких є частка, що:

  • прямо або опосередковано належить юридичним особам, які є організаторами азартних ігор, а також юридичним особам, яким прямо або опосередковано належить частка у статутному капіталі юридичних осіб, які є організаторами азартних ігор;

  • прямо або опосередковано належить юридичним особам, зареєстрованим у державах (на територіях), віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;

  • прямо або опосередковано належить юридичним особам, зареєстрованим згідно із законодавством держав, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FAТF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

• Сума вивільнених в результаті звільнення від оподаткування податком на прибуток коштів спрямовується на розвиток діяльності учасника індустріального парку в межах такого індустріального парку не пізніше 31 грудня наступного календарного року (відповідний порядок використання учасником індустріального парку вивільнених коштів повинен бути затверджений Кабінетом Міністрів України). У податковій декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) рік платник податку повинен зазначити інформацію про використання чи невикористання суми вивільнених від оподаткування коштів у повному обсязі.​

• У разі невикористання учасником індустріального парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності в межах індустріального парку до 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, платник податку втрачає право на звільнення від оподаткування з 1 січня року, наступного за роком, в якому мали бути використані зазначені кошти.
  При цьому за всі інші попередні податкові (звітні) періоди застосування звільнення від оподаткування, за які платник податку не використав вивільнені кошти у встановлений строк і до втрати права на звільнення від оподаткування, платник податку зобов’язаний подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію з податку на прибуток, нарахувати та сплатити податкове зобов’язання з податку на прибуток, штрафні санкції та пеню.

• У разі дострокового припинення з ініціативи платника податку застосування вищезазначених правил щодо звільнення від оподаткування, платник податку зобов’язаний за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому він припинив застосовувати звільнення від оподаткування, визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток у загальному порядку. Аналогічне правило застосовується у випадку втрати платником податку статусу учасника індустріального парку.

• Для платників податку, що застосовують вищезазначене звільнення від оподаткування, податковими (звітними) періодами є календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Платники податку не можуть застосовувати виключно річний податковий (звітний) період.

• Звільнення від оподаткування не застосовується до оподаткування контрольованих операцій, об’єкт оподаткування податком на прибуток щодо яких визначається із застосуванням принципу «витягнутої руки», а також до оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії (КІК) (якщо учасник індустріального парку є контролюючою особою). Зазначені операції та скоригований прибуток КІК оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом України, із застосуванням базової (основної) ставки податку на прибуток 18%.

​

2. Звільнення від оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість (ПДВ) імпорту устаткування учасниками індустріальних парків:

• При ввезенні на митну територію України від оподаткування митом та ПДВ звільняються нове устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього, що ввозяться учасниками індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, перелік яких встановлено у Митному кодексі України.

• Таке звільнення надається за умови, що зазначене устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього:

  • є новими (з дати виготовлення до дати ввезення на митну територію України пройшло не більше трьох років);

  • не були у використанні;

  • учасниками індустріальних парків виключно для власного використання на території (у межах) індустріального парку без права відчуження, передання в оренду, лізинг чи інше право користування третім особам на будь-яких умовах раніше п’яти років з дати їх ввезення на митну територію України;

  • не мають походження з країни, визнаної державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, та/або не ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

• Спеціальною умовою щодо звільнення від оподаткування ПДВ також є ввезення вищезазначених устаткування та комплектуючих виробів з метою здійснення учасниками індустріальних парків діяльності у тих же сферах, щодо яких надається звільнення від оподаткування податком на прибуток, як зазначено у пункті 1 вище.

• Порядок ввезення та цільового використання зазначених товарів повинен бути затверджений Кабінетом Міністрів України.

• Порушення вищезазначених умов, а також втрата статусу учасника індустріального парку тягне за собою виникнення обов’язку зі сплати ПДВ, ввізного мита та пені у строки та порядку, встановлені Податковим та Митним кодексами України. Строки давності, встановлені Податковим кодексом України, при цьому не застосовуються.

​

3. Звільнення від ПДВ для резидентів Дія Сіті:

• Звільняється від оподаткування ПДВ постачання резидентами Дія Сіті (шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів):

  • освітніх послуг у галузі інформаційних технологій, у тому числі послуг з надання вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти за такими спеціальностями, як комп’ютерні науки, інформаційні системи та технології, комп’ютерна інженерія, кібербезпека, наука про дані, а також

  • послуг з надання інших видів освіти, а саме навчання комп’ютерній грамоті (цифровій грамотності), що включає послуги з:

    • навчання цифровій грамотності, розробленню, модифікації, тестуванню та технічній підтримці програмного забезпечення, у тому числі комп’ютерних ігор,

    • навчання бізнес-аналізу (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення), побудові графічних інтерфейсів, організації процесів з контролю якості, системному адмініструванню, проектному менеджменту, розробленню документації (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення).

​​

4. Податок на майно:

• Органам місцевого самоврядування (ОМС) надається право встановлювати пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на території індустріального парку та перебувають у власності учасників індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків.

• Також, стосовно плати за землю за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, щодо яких проведено нормативну грошову оцінку, і які використовуються ініціаторами створення індустріального парку, керуючою компанією індустріального парку та учасниками індустріальних парків, ОМС можуть:

  • встановлювати ставки земельного податку та орендну плату в розмірі, меншому за встановлений розмір земельного податку для певної категорії земель, що підлягає сплаті на відповідній території, і

  • звільняти від сплати земельного податку.

​

25 травня 2022 року у Верховній Раді України було зареєстровано Законопроект № 7406 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо підтримки роботодавців та працівників в умовах воєнного стану» (Законопроект).

​

Зазначений Законопроект поки що не розглядався Верховною Радою (ВРУ), і наразі опрацьовується в комітетах ВРУ.

​

Законопроектом пропонується встановити, на період дії воєнного стану в Україні, нові ставки:

1. податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику у формі заробітної плати (включаючи основну та додаткову заробітну плату та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі) у зв'язку з трудовими відносинами, та

2. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) для роботодавців на суму нарахованої за календарний місяць кожній застрахованій особі заробітної плати (включаючи основну та додаткову заробітну плату та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі).

​

Законопроектом пропонуються такі ставки:

• ПДФО:​

  • 9% - якщо доходи платника від одного роботодавця не перевищують п’ять встановлених законом мінімальних заробітних плат за календарний місяць,

  • 18% - якщо доходи платника від одного роботодавця перевищують п’ять встановлених законом мінімальних заробітних плат за календарний місяць, але не перевищують десять встановлених законом мінімальних заробітних плат. Ставка оподаткування застосовується до суми перевищення, і

  • 25% - якщо доходи платника від одного роботодавця перевищують десять встановлених законом мінімальних заробітних плат за календарний місяць. Ставка застосовується до суми перевищення над базою оподаткування, щодо якої повинен нараховуватися ПДФО за вищезазначеною ставкою 18%;

• ЄСВ:​

  • 11%, але не нижче розміру мінімального страхового внеску - якщо сума заробітної плати не перевищує п’ять встановлених законом мінімальних заробітних плат за календарний місяць,

  • 22% - якщо сума заробітної плати перевищує п’ять встановлених законом мінімальних заробітних плат за календарний місяць, але не перевищує десять встановлених законом мінімальних заробітних плат. Ставка застосовується до суми перевищення, і

  • 29% - якщо сума заробітної плати перевищує десять встановлених законом мінімальних заробітних плат за календарний місяць. Ставка 29% застосовується до суми перевищення над базою нарахування ЄСВ за ставкою 22%.

​

3 листопада 2022 року був прийнятий, а 25 листопада 2022 року набув чинності Закон № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу»

​

Даний Закон запровадив наступні нововведення:

• надання покупцю усіх прав та покладання на нього усіх обов’язків з погашення податкового боргу державного або комунального підприємства при придбанні покупцем єдиного (цілісного) майнового комплексу такого підприємства в рамках процесу приватизації. За умови погашення податкового боргу у повному обсязі та у строк не пізніше шести календарних місяців з дати переходу права власності на об’єкт на погашену суму податкового боргу не нараховуються штрафні санкції і пеня, а вже нараховані підлягають анулюванню;

• відсутність необхідності отримувати згоду контролюючих органів на відчуження в процесі приватизації єдиного (цілісного) майнового комплексу державного або комунального підприємства, який перебуває у податковій заставі, якщо за умовами відповідного договору купівлі-продажу покупець зобов’язаний не пізніше шести календарних місяців з дати переходу права власності на об’єкт повністю погасити суму податкового боргу, що стала причиною податкової застави. Після повного погашення податкового боргу покупцем відповідне майно звільняється з податкової застави;

• продовження до 2028 року:

  • звільнення від оподаткування ПДВ щодо операцій боржників та поручителів з постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника відповідно до плану реструктуризації або санації, і

  • дії правил визначення фінансового результату до оподаткування платника податків, передбачених пунктом 39 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, у зв’язку зі списанням податкового боргу, анулюванням або розстроченням зобов’язань платника податків в рамках виконання контролюючими органами плану його реструктуризації або санації;

• введено правила визначення фінансового результату до оподаткування платника податків внаслідок отримання за рішенням Кабінету Міністрів України об’єктів права власності Росії та її резидентів, у тому числі права вимоги, в результаті їх примусового вилучення згідно з законом;

• поновлено перебіг строків для надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які проводять господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, податкового контролю за нерезидентами та їх представництвами, валютного контролю в частині дотримання встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також для подання звітності, повідомлень та документів, подання яких передбачено правилами трансфертного ціноутворення та/або правилами контрольованих іноземних компаній;

• дію правил щодо звільнення від відповідальності за невиконання податкових обов’язків у зв’язку з дією воєнного стану в Україні, передбачених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, прямо поширено на подання звітності, повідомлень та документів, подання яких передбачено правилами трансфертного ціноутворення та/або правилами контрольованих іноземних компаній;

• поновлено проведення документальних позапланових перевірок з деяких підстав, зокрема, але не виключно, у випадках / з питань:

  • які стосуються здійснення контролю за трансфертним ціноутворенням (у тому числі у випадках встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", неподання або неправильного подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення),

  • подання платником податків заперечення на акт перевірки або скарги на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення,

  • отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік,

  • оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом походження з України, а також документальних позапланових перевірок нерезидентів.

​

13 грудня 2022 року були прийняті, а 3 січня 2023 року набули чинності Закони № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» та № 2837-IX «Про внесення зміни до розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України»

​

Дані Закони передбачають, зокрема, наступне:

• Звільнення на період дії воєнного стану, але не довше ніж до 1 травня 2023 року, від оподаткування імпортним ПДВ та ввізним митом операцій з ввезення на митну територію України в режимі імпорту товарів, які мають ключове значення для виживання громадян та функціонування держави у зимовий період під час дії воєнного стану, зокрема, але не виключно, двигунів внутрішнього згоряння (у тому числі дизелів або напівдизелів), обладнання для фільтрування або очищення води, генераторів змінного струму, електрогенераторних установок, трансформаторів, електричних акумуляторів, обладнання платформи супутникового зв'язку "Starlink", навігаційних приладів тощо.
  Звільнення, однак, не застосовується до товарів, що мають походження або ввозяться з Росії та/або окупованих територій України.

• Для цілей сплати екологічного податку, під час дії воєнного стану в Україні і протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, електрогенераторні установки не вважаються стаціонарними джерелами забруднення. Це означає, що суб’єкти господарювання, які здійснюють експлуатацію електрогенераторних установок, не вважатимуться платниками екологічного податку під час дії воєнного стану.

• Під час дії воєнного стану і протягом 30 днів з дня його припинення або скасування суб’єктам господарювання, які використовують електрогенераторні установки, дозволено зберігати на кожному об’єкті, де розміщені такі установки, до 2000 літрів пального для заправлення установки без отримання будь-яких дозвільних документів. Якщо суб’єкт господарювання планує зберігати понад 2000 літрів пального, він повинен подати до територіального органу Державної податкової служби України декларацію про провадження господарської діяльності зі зберігання пального.
  При цьому об’єкти, на яких пальне зберігається виключно для заправлення електрогенераторних установок і його загальний обсяг не перевищує 2000 літрів, не вважаються акцизними складами. Відповідно, вони не повинні відповідати вимогам, яким мають відповідати акцизні склади згідно з положеннями ПКУ, а на суб’єктів господарювання, яким належать такі об’єкти, не покладаються обов’язки, які покладаються положеннями ПКУ на розпорядників акцизних складів.

• Оновлено правила звільнення від відповідальності платників податків, які не виконали податкові обов’язки під час дії режиму воєнного стану. Передбачено, що в оновленому вигляді зазначені правила повинні застосовуватися починаючи з 27 травня 2022 року, тобто з дати, коли положення ПКУ щодо звільнення платників податків від відповідальності за невиконання податкових обов’язків у воєнний час взагалі вперше набули чинності згідно з прийнятим тоді Законом від 12 травня 2022 року № 2260-IX.
  Оновлені правила передбачають звільнення від відповідальності:

  • платника податків, який не має можливості виконувати податкові обов'язки – за умови їх обов'язкового виконання протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні,

  • платника податків, який не має можливості виконувати податкові обов’язки щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу – на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні в межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, підрозділи,

  • платника податків, який, маючи можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, не виконав їх – у випадках:

    • реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року – до 15 липня 2022 року,

    • реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, щодо яких нараховуються умовні зобов’язання з ПДВ – до 20 липня 2022 року,

    • подання звітності за 2021 рік (граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року), за I квартал 2022 року і за лютий - травень 2022 року – до 20 липня 2022 року,

    • сплати податків та зборів за 2021 рік, I квартал 2022 року, січень - травень 2022 року – до 1 серпня 2022 року (крім податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, які повинні бути сплачені до 31 грудня 2022 року),

    • сплати грошових зобов’язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року – до 1 серпня 2022 року.
      
      За умови виконання податкових обов’язків у зазначені строки і, відповідно, звільнення платника податків від відповідальності, податкові повідомлення-рішення, якими були визначені йому штрафні санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, вважаються скасованими з 3 січня 2023 року,​

  • платника податків, у тому числі щодо філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, який, незважаючи на відновлення можливості виконувати податкові обов'язки, граничний строк виконання яких припадав на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості виконання, прострочив їх виконання – за умови виконання зазначених обов'язків протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення у платника податків можливості виконання податкових обов'язків,

  • платника єдиного податку III групи за ставкою 2% від доходу, який прострочив виконання податкових обов'язків, граничний строк виконання яких припадав на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу на такий спеціальний режим єдиного податку – за умови виконання податкових обов'язків протягом 60 календарних днів з дня повернення платника податків на систему оподаткування, на якій він перебував до переходу на спеціальний режим єдиного податку.

​​

У разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку внесення змін до податкової звітності, передбаченого ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних податкових періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій та пені.

​

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків податкових обов'язків, та перелік документів для такого підтвердження були затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (набув чинності 6 вересня 2022 року);​

• поновлено перебіг строків для подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН. При цьому тимчасово, на час дії воєнного стану, розгляд скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється протягом 10 робочих днів з дня отримання такої скарги Державною податковою службою з урахуванням принципу «мовчазної згоди».

​