15.03.2022

 

Право власності гарантовано Конституцією, але особу можна позбавити майна в порядку, встановленому законом. Передачу майна для оборонних потреб чи для потреб ліквідації надзвичайної ситуації називають реквізицією. Її застосовують на умовах попереднього відшкодування, хіба надзвичайні обставини диктують протилежне.

​

Реквізиція

 

Відповідно до плану запровадження та забезпечення заходів здійснення правового режиму воєнного стану в Україні, що затверджений Кабінетом Міністрів України 24 лютого 2022 року на час введення воєнного стану може здійснюватися примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучення майна державних підприємств, державних господарських об'єднань для потреб держави.

​

Рішення про примусове відчуження чи вилучення майна ухвалює відповідний уповноважений орган: рада оборони відповідного регіону або військові адміністрації (у разі утворення), військове командування.

Власник має право вимагати:

​

• акт, який з боку реквізуючих підписують представники отримувача та органу, що погодив реквізицію. Увага: на територіях, де ведуть бойові дії, відчуження або вилучення майна здійснюють без погодження. Радимо мати шаблони акту та заздалегідь готувати перелік майна. На жаль, закон не містить сприятливого режиму оподаткування для безоплатної передачі – не зважаючи на те, що часто це єдиний спосіб використання майна в зоні воєнних дій; 

• висновок про вартість майна – або від суб’єктів оціночної діяльності, або від органів державної влади (місцевого самоврядування), які, по ідеї, гарантують неупередженість. Однак спори на цьому ґрунті легко передбачити – тож власник майна чи орган реквізиції можуть оскаржити висновок в суді.

 

Відшкодування може здійснюватися у декілька способів:

​

• попереднє повне відшкодування – здійснюється за рахунок коштів державного бюджету до підписання акта. Звичайно, орган, який реквізує, зазвичай обмежений в коштах, до того ж, в умовах секретності власник не зможе перевірити їх наявність чи достатність. За відсутності детальних критеріїв в законі, отже, межі обґрунтованості відмови в оплаті проти передачі майна повинен визначити суд;

• наступне повне відшкодування – впродовж 5 років після скасування воєнного стану. Для отримання наступної повної компенсації колишній власник має звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою, актом і висновком про вартість майна. Зважаючи на непевний термін закінчення агресії, яку розпочато із 2014 року, перспективи наступного відшкодування чи повернення за справедливою вартістю є примарними;

• повернення майна – колишній власник може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо, або отримати своє майно (у випадку, якщо воно збереглося) шляхом звернення до суду, однак необхідно буде повернути кошти, які були йому сплачені як відшкодування за це майно.

​

Крім того, відповідно до Розпорядження КМУ N 186-р від 26.02.2022 року для потреб ЗСУ проводиться передача до сфери управління Міністерства оборони конфіскованого, безхазяйного майна, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшло у власність держави.

​

Майно РФ

 

Відповідно до проєкту Закону "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів здійснюється без будь-якої компенсації. Рішення про примусове вилучення такого майна приймається РНБО України та вводиться в дію указом Президента України.

​

Захист права власності

 

Крім реквізиції, за воєнного стану може обмежуватися правомочність володіння, користування чи розпорядження власністю. Однак правомірні обмеження суворо регламентовано: вилучення майна можуть здійснювати лише окремі спеціально уповноважені органи. А якщо власник не отримує відшкодування або має інші вимоги, він може звернутися до суду.

​

Війна, однак, дає багато прикладів неправомірних обмежень та позбавлень права власності. Тому, коли хтось безпідставно заволодів вашим майном, майном вашого підприємства чи оскаржує/не визнає ваше право власності, діють стандартні правила оскарження: віндикаційна вимога (витребування майна із чужого незаконного володіння), негаційна (визнання правочину укладеного під примусом чи внаслідок важких обставин недійсним чи застосування таких наслідків до нікчемного правочину) чи негаторна (усунення перешкод з користування правом власності). За воєнного стану робота судів не припиняється, і конституційне право на судовий захист ні в якому разі не обмежено. Проте особливості роботи кожного суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні: судові засідання можуть переноситися з огляду на загрозу життю та здоров’ю його учасників. Варто також зауважити, що досвід з АРК та ОРДЛО вказує, що далеко не всі мають позитивний досвід захисту свого права власності і зазвичай такі судові справи затягуються на роки.