Особливості трудових відносин в умовах воєнного стану
25.03.2022
24 березня 2022 року набрав чинності Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” № 2136-ІХ від 15 березня 2022 року (надалі - Закон).
Закон надає більше можливостей роботодавцям оперативно реагувати на ситуацію у воєнний час та передбачає такі основні зміни у регулюванні трудових відносин:
· Форма трудового договору: скасовується вимога дотримання письмової форми трудового договору у випадках, передбачених КЗпП.
· Випробування: при укладенні трудового договору умова про випробування при прийнятті на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників без обмежень, встановлених ч. 3 ст. 26 КЗпП.
· Заміщення відсутніх працівників: роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
· Переведення на іншу роботу: на період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за виключенням переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії), якщо:
- вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я;
- лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть - поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей;
- з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.
· Зміна істотних умов праці: роботодавець має право змінювати істотні умови праці у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці без дотримання двомісячного строку попередження працівника. У випадку незгоди працівника, він може бути звільнений за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
· Звільнення за власним бажанням: працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без дотримання двотижневого строку попередження у зв’язку з веденням бойових дій в районах, в яких розташоване підприємство, та загрозою для життя і здоров’я працівника.
· Звільнення у період тимчасової непрацездатності та відпустки працівника: працівник може бути звільнений під час лікарняного або відпустки (крім перебування працівника у відпустці у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
· Робочий час і час відпочинку: нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень (50 годин для працівників яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу). Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем, а тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
На період дії воєнного часу робота напередодні святкових, неробочих і вихідних днів не скорочується, не застосовуються граничні норми застосування надурочних робіт, норми щодо заборони роботи у святкові, неробочі та вихідні дні, а також щодо перенесення святкових і вихідних днів.
· Відпустки: щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарних дні. На період воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь якого виду відпусток, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури.
На прохання працівника відпустка без збереження заробітної плати може надаватись без обмеження строку.
· Праця жінок та осіб з інвалідністю: дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину віком до одного року) на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
До роботи в нічний час без крайньої необхідності не залучаються вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.
· Можливість відтермінувати виплату заробітної плати: Закон передбачає можливість відтермінувати виплату заробітної плати у разі неможливості її своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій. У такому разі обов’язок виплатити заробітну плату виникає в момент відновлення діяльності підприємства.
· Звільнення роботодавця від відповідальності за порушення зобов’язань щодо строків оплати праці: якщо роботодавець доведе, що таке порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або інших підстав непереборної сили, то відповідно до Закону роботодавець звільняється від відповідальності. Однак, звільнення роботодавця від відповідальності не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
· Зупинення положень колективного договору: дія окремих положень колективного договору за ініціативою роботодавця може бути зупинена на час військового стану.
· Призупинення дії трудового договору: дія трудового договору може призупинятися у зв’язку з військовою агресію, що виключає можливість надання та виконання роботи. Під призупиненням розуміється тимчасове звільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором, яке не тягне за собою припинення трудових відносин. Про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник мають за можливості повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.
Передбачається, що відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію.
· Професійні спілки: на період дії воєнного стану розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця не потребує отримання згоди профспілки, крім випадків звільнення працівників, обраних до профспілкових органів. Роботодавці також звільняються від обов’язку перерахування коштів профспілкам.
· Ведення документації: з метою мінімізації витрат на ведення всього обсягу документації, що стосується кадрової роботи, Законом передбачена можливість роботодавцю самостійно визначати порядок роботи кадрових служб, а також перелік кадрових документів, які будуть вестися на період воєнного стану. Одночасно роботодавець має забезпечити ведення достовірного обліку виконаної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.
Законом передбачено, що на період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю в частині відносин, врегульованих Законом.
Партнер, керівник практики корпоративного права та M&A, трудового права