​

8.04.2022

​

У зв’язку зі збройною агресію Російської Федерації проти України зазнають руйнувань не лише військові та інфраструктурні об’єкти держави та територіальних громад, а й приватні об’єкти українського та іноземного бізнесу. 

​

Хоча наразі Україна лише почала готувати механізми відшкодування шкоди, завданої збройною агресією, вже зараз бізнесу необхідно особливо відповідально поставитися до фіксації фактів знищення та пошкодження свого майна. Саме правильна фіксація таких фактів стане передумовою для того, щоб визначити розмір завданої шкоди та, як наслідок, отримати компенсацію. 

​

Спираючись на наш досвід, ми пропонуємо дотримуватися такого загального алгоритму дій: 

 

1. Забезпечити збереження документів 

 

Перше, що варто зробити задля забезпечення подальшої компенсації, це належним чином зберігати документи. Зі свого досвіду ми рекомендуємо забезпечити збереження в першу чергу таких документів: 

​

• установчих документів підприємства-власника майна; 

• документів, що посвідчують право власності на майно, а також технічних паспортів, проєктно-кошторисної документації, тощо; 

• документів, що посвідчують право власності на обладнання та інші предмети/товари, що знаходяться всередині майна; 

• документів щодо господарської діяльності підприємства, бухгалтерських документів, зокрема документів щодо інвентаризації. 

 

Вказані документи у сукупності з іншими доказами в подальшому будуть необхідними для об’єктивної оцінки шкоди, що була завдана підприємству. 

​

При цьому, якщо підприємство знаходиться на території, де активно ведуться бойові дії, за можливості слід перевезти документи до більш безпечного місця, яке гарантуватиме їх збереження. У випадку, якщо підприємство локалізується у місцях, де наразі активних бойових дій не ведеться, рекомендуємо здійснити ревізію наявних документів і, якщо частина з них відсутня, за можливості забезпечити їх відновлення. 

Крім того, за можливості потрібно зробити електронні копії документів та зберегти їх на хмарних файлових сховищах (Google Drive, Dropbox тощо). 

 

2. Повідомлення правоохоронних та інших уповноважених органів 

​

Одразу після того, як стало відомо про подію, рекомендуємо якнайшвидше звернутися до органів поліції: 

​

• усно (телефоном) з проханням до правоохоронних органів приїхати на місце і скласти протокол огляду місця події; 

• письмово (електронною поштою або шляхом подання заяви про вчинення кримінального правопорушення). 

 

Після фіксування факту події правоохоронні органи зобов’язані видати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. 

​

Також за необхідності ефективним є звернення до органів Державної служби з надзвичайних ситуацій. За результатами виїзду на місце події органи ДСНС складають документ, що засвідчує відповідні пошкодження, наприклад, акт про пожежу. 

​

Важливо: отримання копій документів, що будуть складені уповноваженими органами на місці події та у подальшому за наслідками прийняття відповідних рішень, є важливим кроком у процесі фіксації шкоди, завданої майну підприємства. Тому їх також важливо зберігати та за можливості зробити електронні копії. 

 

3. Фіксація стану майна

​

Щоб належно відобразити стан майна підприємства, рекомендуємо: 

 

1) Здійснити відео та фотозйомку майна «до» та «після» події.

​

Фото- та відеофіксацію необхідно здійснити зовні та всередині пошкодженого майна, його окремих частин та інших цінних предметів, що у ньому знаходиться. Особливо корисно буде для порівняння віднайти фото та відео зйомки майна до будь-яких пошкоджень. 

 

Належна фотофіксація передбачає такі дії: 

​

• зробити ландшафтні фото, які перетинаючись, складають повну картину навколо (за можливості потрібно зафіксувати маркери, що показують на північ, та інші деталі, що зможуть показати розташування місця події на місцевості (дорожні знаки, унікальні вказівники, тощо); 

• сфотографувати крупним планом окремі предмети та деталі, що знаходяться на місці події (за наявності можна скористатися лінійкою або предметами, що допоможуть відобразити та в подальшому встановити дійсний розмір об’єкта, що фіксується). 

 

У разі, якщо фіксація здійснюється за допомогою відеозйомки, необхідно: 

​

• показати своє обличчя, назвати прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, місце проживання та паспорті дані (за можливості), поточну дату та час; 

• озвучити дату та час події (за доступності інформації), а також місце події; 

• описати та відобразити у відеофайлі те, що ви бачите навколо, та якомога детальніше описати стан майна та характер пошкодження або знищення. 

 

У випадку, якщо, крім особи, яка безпосередньо здійснює зйомку, в кадр потрапляють інші особи, необхідно переконатися, що всі вони надали свою згоду на зйомку та розуміють, з якою метою вона здійснюється. 

Важливо пам’ятати, що до та під час фото- та відеофіксації місце події повинно залишатися максимально непорушним та незміненим. 

​

У випадку, коли фото- та відеофіксація здійснюється за допомогою пристрою, що має функцію відображення геолокації, наприклад, смартфону, варто увімкнути вказану функцію у його налаштуваннях до початку зйомки. 

Також важливо пам’ятати, що фото- та відеофайли, створені за наслідками фіксації завданої шкоди, необхідно зберігати у незміненому та необробленому стані на локальних носіях або на хмарних файлових сховищах (Google Drive, Dropbox тощо). Це забезпечить збереження метаданих, що можуть бути втрачені під час пересилання файлів через месенджери або електронною поштою. Дуже корисно буде зафіксувати найменування пристрою, за допомогою якого здійснюється фіксація події, та його серійний номер (у тому числі IMEI). 

​

Водночас варто пам’ятати, що особи, які є свідками події, теж можуть мати фото- та відеофайли, пов’язані з подією. Це також стосується записів камер відеоспостережень та будь-яких реєстраторів на об’єктах, що розташовані навколо. Негайне отримання копій цих файлів зможе забезпечити збереження таких електронних доказів і може бути використано як додаткове підтвердження деталей події. 

​

2) Скласти акт/ протокол обстеження стану майна 

 

Акт/ протокол складається комісією осіб (представників підприємства-власника майна та незалежних осіб) у довільній формі та має включати: 

​

• дату та час складання акту; 

• перелік присутніх під час складання акту (прізвища, імена, по батькові, посади осіб, їх паспортні дані та адреси реєстрації, номери телефонів та інших засобів зв’язку); 

• найменування та ідентифікаційні дані підприємства-власника майна, що пошкоджено або знищено; 

• найменування, опис та місцезнаходження майна (за можливості рекомендуємо використовувати інформацію, що міститься у державних реєстрах); 

• характер та суть пошкодження або знищення майна; 

• причини пошкодження або знищення майна (за наявності інформації). 

 

За можливості рекомендуємо також скласти план або схему локалізації пошкоджень чи знищення майна та окремих його частин. Для цього можна використати, до прикладу, план приміщень з техпаспорту. 

Разом з тим, якщо під час обстеження стану майна буде виявлено майно, яке належить третій особі, рекомендуємо повідомити їй про наявні пошкодження або знищення її майна та скоординуватися щодо подальшої фіксації завданої шкоди. 

​

4. Фіксація показань свідків

​

Першочергово на місці події необхідно скласти перелік свідків події та встановити їх контактні дані, а саме прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, адресу місця реєстрації та проживання, номер телефону та інших засобів зв’язку. 

​

Надалі дієво буде отримати нотаріально засвідчену заяву свідка (якщо це можливо в конкретних умовах). Під час складання заяви необхідно врахувати, що вона має містити: 

​

• прізвище, ім’я та по батькові свідка, 

• місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, 

• реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка (за наявності) або номер і серію паспорта, 

• номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти (за наявності), 

• обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, 

• підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з’явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. 

 

За відсутності нотаріуса справжність підпису свідка на заяві може посвідчити посадова особа органу місцевого самоврядування (у сільській місцевості) або консульська установа (за кордоном). 

 

5. Фіксація доказів, що пошкодження або знищення майна є наслідком збройної агресії РФ 

​

Якщо інформація про фізичну особу, яка безпосередньо причетна до руйнування майна, є доступною, необхідно за безпечної можливості зафіксувати прізвище, ім’я та по батькові такої особи, дату та місце народження, військове звання та інші деталі. 

​

Якщо ж руйнування майна було здійснено внаслідок детонування боєприпасу та його залишки присутні на місці події, виключно за безпечної можливості необхідно здійснити детальну фото та відео фіксацію цих залишків із відображенням ідентифікуючих даних (серійний номер, маркування, тощо). 

 

6. Фіксація в онлайн ресурсах 

​

Щоб надати інформацію про факт пошкодження або знищення майна уповноваженим органам, таку інформацію та зібрані докази можна надіслати до таких офіційних онлайн ресурсів: 

​

• warcrimes.gov.ua (створено Офісом Генерального прокурора з українськими та міжнародними партнерами для належного документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, скоєних російською армією в Україні); 

• damaged.in.ua (засновано KSE Institute спільно з Офісом Президента України та Міністерством економіки з метою створення найповнішого переліку майна, що зруйновано у війні, яку РФ розв’язала проти України). 

 

Фіксація шкоди на вказаних ресурсах скоріше надасть інформацію про пошкодження та знищення майна уповноваженим органам для здійснення ними своїх повноважень, аніж додатково зафіксує завдані підприємству збитки. Водночас, згідно з інформацією на цих сайтах, вони покликані зокрема й сприяти оцінці збитків, яких зазнала Україна внаслідок російської агресії та формування позовів до росії в міжнародних судах та відшкодування збитків. 

​

7. Зберігання матеріалів та публікацій 

​

Додатково до всіх вищеописаних кроків ми рекомендуємо зберігати: 

​

• будь-які матеріали онлайнових та офлайнових засобів масової інформації; 

• документи, повідомлення та публікації органів державної влади та місцевого самоврядування, військового командування, інших уповноважених органів щодо фактів обстрілів, бомбардувань, існуючих заборон, перешкод чи обмежень щодо господарської діяльності, яку здійснює підприємство тощо; 

• публікації в соцмережах щодо подій, пов’язаних із пошкодженням або знищенням майна підприємства (окремі пости, скріншоти). 

 

Всі ці матеріали та публікації зможуть додатково підтвердити час, обставини та, можливо, дійсні причини завданої підприємству шкоди.